Radical Candor

About six months ago, while preparing for a conference, we came across Kim Scott’s book “Radical Candor.” Additionally, some participants in a study noted that radical candor will become one of the key skills for leaders in the next 3-5 years. In this article, we will explore this competency in the context of providing feedback.

Radical candor is not just a management strategy and communication method, but also a philosophy that urges leaders to be both caring and direct in their feedback.

This approach is based on the belief that effective feedback is only possible when the message combines a high level of care for the person receiving it with a high level of straightforwardness.

Exhibiting a high level of care involves using empathy in communication. It is important to understand the person you are talking to and use ways of conveying the message that do not harm their emotional state.

On the other hand, it is necessary to be direct about the matter at hand, requiring a clear articulation of what is currently relevant. To achieve this, we need to be clear, concise, and direct when expressing our point of view.

Mariia Kot, co-author of this article, shares her experience: “I realized that I had already been using this approach without knowing it was called ‘radical candor.’ There were times when I found myself in situations where everyone in the meeting was avoiding responsibility, and discussions turned into a waste of time. In such cases, I would emphasize, ‘Colleagues, thank you all for your valuable thoughts’ (showing care for their feelings), ‘but let me be frank’ (and then I would provide feedback and suggestions clearly, concisely, and without emotions). This approach helps to use time effectively and avoid unproductive discussions.”

Radical candor is just one aspect of a broad spectrum of workplace behaviors, which can be represented as a matrix with four quadrants.

The first quadrant represents “Radical Candor,” located at the intersection of a high level of care and direct expression.

The second quadrant, which reflects “Obnoxious Aggression,” arises when direct expression is accompanied by a lack of care for the emotional state of the interlocutor. This approach can lead to a loss of trust and deterioration of working relationships, as well as contribute to the formation of a toxic corporate culture.

“Ruinous Empathy,” depicted in the third quadrant, involves avoiding the expression of one’s thoughts or feedback to avoid offending the other person. This can lead to the loss of important information and the creation of a culture where nothing is resolved because people avoid speaking up.

“Manipulative Insincerity,” represented in the fourth quadrant, occurs when the interlocutor shows no interest and does not express their thoughts. This can be a consequence of a toxic work environment where interaction between colleagues has lost its significance.

Considering these aspects, it becomes evident that the best approach to building healthy and productive work relationships is the combination of a high level of care with direct and objective expression of thoughts.

Many of us are familiar with the situations that occur when using any of the four communication quadrants, except radical candor, and our experience shows that this is usually the result of toxic corporate cultures. Being in a culture of manipulative insincerity is particularly challenging because, unlike ruinous aggression, you don’t always know where the blow will come from.

One of our partners shared their experience of applying radical candor in real life. Here is Igor’s account: “Last year, a situation arose in our company that remains a significant lesson for me in applying radical candor. I work as the head of the marketing department, and one of our projects, managed by Olena, fell into crisis. Olena is a talented employee, but her approach to project management had become problematic. One day, our CEO called me into a meeting where he expressed his dissatisfaction with the state of Olena’s project. This was serious, and I realized that immediate intervention was necessary. However, I knew that direct and harsh feedback could destroy Olena’s morale, so I decided to use the radical candor approach. I invited Olena for coffee after work to have the conversation in an informal setting. When we sat down at a cozy café, I began: ‘Olena, I want to talk to you about some things that concern me. I greatly appreciate your work and know that you put in a lot of effort, but recently we’ve been facing difficulties with the project.’ She looked at me with concern, and I continued: ‘We need to reassess our approach. For instance, there have been situations where deadlines were missed, and the team felt a lack of communication. This is already affecting the overall results, and we risk losing clients.’ Olena looked a bit upset but then admitted: ‘I know, Igor. I’ve had some personal difficulties, and they’ve been distracting me from work. But I don’t want this to affect the team.’ I decided to support her: ‘I understand, personal problems can greatly impact work. If you’re open to it, perhaps we should bring someone else into the project management to help with communication and task distribution? We can also organize support from HR to help you resolve your personal issues.’ She thought for a moment and responded: ‘Thank you for understanding. This could be a good solution. I do feel like I need some time to get myself together.’ We agreed on temporary changes in project management and support for Olena. A few weeks later, she returned with renewed energy, and the project started gaining momentum. This case taught me that radical candor is not just about criticism but also about care. It’s important to make the person understand that their work is valued while simultaneously offering concrete steps to improve the situation. This helps not only to solve problems but also to support the employee, strengthening team spirit and trust.”

Why is it so important to use radical candor?

  • Firstly, it creates an atmosphere of open and honest communication within the organization, fostering trust and building strong relationships among colleagues.
  • Secondly, it impacts productivity, as personal development is supported by the feedback received, which in turn contributes to the improvement of work processes.
  • Finally, it helps avoid toxic work cultures where employees feel uneasy about expressing their thoughts or providing honest feedback. If a person cannot openly express their thoughts, how can there be any talk of trust?

Where is the line between radical candor and unnecessary advice?

Every piece of feedback should include a call to action. The line between radical candor and providing unnecessary advice can be thin and requires understanding and consideration of the context and specifics of the situation. Here are some key distinctions:

1. Need for Advice: First and foremost, it’s important to determine whether the person actually needs advice or feedback. If they express interest and ask for your opinion, it may be the right time to provide advice. However, if they do not ask for advice, radical candor may come off as intrusive. In this case, you can ask for permission: “May I be candid and share my feedback with you?”
2. Interest and Compassion: Radical candor involves not only expressing your own thoughts but also showing interest and compassion towards the other person. If you’re trying to help someone, remember that it’s not just about giving advice but also about offering support and understanding their situation.
3. Appropriate Time and Place: It’s important to consider the context and situation. It’s better to give advice during a private conversation rather than in a group setting to avoid unnecessary public scrutiny.
4. Openness to Feedback: Ensure that the person is open to receiving feedback and advice. If they are not ready to listen, even the best advice can lead to misunderstandings.
5. Specificity and Constructiveness: Radical candor involves providing specific and constructive advice that helps improve the situation. Avoid general and critical statements.

To understand the line between radical candor and unnecessary advice, follow these steps:

1. Ask: Determine if the person wants your opinion or advice. “Can I be candid with you? Do you want me to share my opinion or offer some advice on this?”
2. Listen: If the person shows interest in hearing your opinion, listen carefully to what they are saying. Understand the context and situation to provide an adequate response.
3. Approach with Empathy and Understanding: Remember that it’s important not only to provide advice but also to show interest in the well-being and feelings of the other person.
4. Be Specific and Constructive: When giving advice, make it specific and constructive. Avoid general statements and criticism, and try to offer practical solutions.
5. Monitor Reactions: Continuously monitor the person’s reaction to your opinion or advice. If they seem irritated or dissatisfied, it may be worth pausing and asking if it’s appropriate to continue.
6. Respect Their Decision: Always respect the other person’s decision, even if they choose not to follow your advice. People have the right to make their own choices, and your role is to provide information and support. That is, you create the conditions, and the person decides whether or not to take advantage of them.

Does Radical Candor Consider the Global Context? And Is It Appropriate to Use This Competence When Giving Feedback to Senior Management?

According to the authors of the article, radical candor can be beneficial both in global teams and in interactions with senior management. However, the successful application of this skill requires respect, understanding of cultural differences, and careful consideration of diversity, as well as the ability to balance direct statements with empathy. Empathy plays a crucial role in using radical candor. It is important not only to understand the feelings of the other person but also to convey the message in a way that it is received constructively, without causing negative emotions. If radical candor is properly packaged, it can become a catalyst for process improvement and enhanced mutual understanding across different levels of management.

In summary, it is worth noting that radical candor not only improves communication but also creates a productive and favorable work environment. Mere praise does not always contribute to development; sometimes, it is important to provide a “cold shower” while maintaining motivation for continuous growth. After all, effective leadership is primarily about achieving concrete results. Thus, your ability to support employees through radical candor will be valuable for your team and overall success.

Authors: Mariia Kot, Oleksandra Alkhimovych

Радикальна відвертість

Близько півроку тому, у процесі підготовки до конференції, увагу привернула книга Кім Скотт “Radical Candor” про компетенцію “радикальна відвертість”. Додатково, деякі учасники дослідження  відзначили, що радикальна відвертість стане однією з ключових навичок для керівників у наступні 3-5 років. У цій статті ми дослідимо цю компетенцію в контексті надання зворотного зв’язку.

Радикальна відвертість – це не просто стратегія управління та спосіб комунікації, але й філософія, яка закликає лідерів бути одночасно турботливими та прямими у своєму зворотному зв’язку.

Цей підхід базується на переконанні, що ефективний зворотний зв’язок можливий лише тоді, коли повідомлення поєднує високий рівень турботи про особу, яка його отримує, і високий рівень прямолінійності.

Проявлення високого рівня турботи передбачає використання емпатії в комунікації. Важливо розуміти співрозмовника та використовувати такі способи передачі повідомлення, які не зашкодять його емоційному стану.

З іншого боку, необхідно бути прямими щодо суті справи, вимагати чіткого висловлення того, що на даний момент є актуальним. Для досягнення цієї мети ми маємо вміти бути чіткими, лаконічними та прямими, коли висловлюємо свою точку зору.

Марія Кот, спів-авторка цієї статті, розповідає про свій досвід: «Я помітила, що вже раніше використовувала цей підхід, навіть не знавши, що він має назву “радикальна відвертість”. Бувало, я потрапляла у ситуації, коли всі учасники зустрічі уникали відповідальності, і обговорення перетворювалися на марно витрачений час. У таких випадках я наголошувала: “Колеги, дякую всім за цінні думки” (проявляючи турботу про їхні почуття), “але дозвольте мені відверто сказати” (і тоді я чітко, лаконічно і без емоцій надавала фідбек та пропозиції). Такий підхід допомагає ефективно використовувати час і уникати непродуктивних обговорень».

Радикальна відвертість – це лише один із аспектів в широкому спектрі поведінки на робочому місці, який можна представити у вигляді матриці з чотирма квадратами.

Перший квадрат представляє «Радикальну відвертість», що розташовується на перетині високого рівня турботи та прямого висловлення.

Другий квадрат, що відображає «Неприйнятну Агресію», виникає, коли пряме висловлення супроводжується відсутністю турботи про емоційний стан співрозмовника. Такий підхід не тільки може призвести до втрати довіри та погіршення робочих відносин, а й сприяє формуванню токсичної корпоративної культури.

«Руйнівна емпатія», що відображається в третьому квадраті, полягає в уникненні висловлювання своїх думок або зворотного зв’язку, щоб не образити іншого. Це може призвести до втрати важливої інформації та створення культури, де нічого не вирішується через те, що люди уникають висловлювань.

«Маніпулятивна нещирість», представлена в четвертому квадраті, виникає у випадках, коли співрозмовник не проявляє інтересу та не виражає своїх думок. Це може бути наслідком токсичного робочого середовища, де взаємодія між колегами втратила значення.

Враховуючи ці аспекти, стає очевидним, що кращим підходом для побудови здорових та продуктивних робочих відносин є поєднання високого рівня турботи з прямим та об’єктивним висловленням думок.

Багато з нас знайомі з ситуаціями, які відбуваються при використанні будь-якого з чотирьох квадрантів комунікації, окрім радикальної відвертості, і наш досвід показує, що це зазвичай є результатом токсичних корпоративних культур. Знаходячись у культурі маніпулятивної нещирості, особливо важко, оскільки, на відміну від руйнівної агресії, ти навіть не завжди знаєш, звідки очікувати удар.

Один із наших партнерів поділився своїм досвідом застосування радикальної відвертості у житті. Далі – пряма мова Ігора: «Минулого року в нашій компанії сталася ситуація, яка досі залишається для мене важливим уроком у застосуванні радикальної відвертості. Я працюю керівником відділу маркетингу, і один з наших проєктів, яким керувала Олена, потрапив у кризу. Олена – талановитий працівник, але її підхід до управління проєктом став проблемним. Одного дня наш CEO викликав мене на нараду, де висловив своє невдоволення станом справ у проєкті Олени. Це було серйозно, і я зрозумів, що потрібно негайно втрутитися. Але я знав, що прямий і різкий зворотний зв’язок може зруйнувати моральний дух Олени, а тому вирішив скористатися підходом радикальної відвертості. Я запросив Олену на каву після роботи, щоб розмова відбулася в неформальній обстановці. Коли ми сіли за столик у затишній кав’ярні, я почав: “Олено, хочу поговорити з тобою про деякі речі, які мене хвилюють. Я дуже ціную твою роботу і знаю, що ти докладаєш багато зусиль, але останнім часом ми стикаємося з труднощами в проєкті.” Вона подивилася на мене із занепокоєнням, і я продовжив: “Зараз нам потрібно переглянути наш підхід. Наприклад, були ситуації, коли дедлайни пропускалися, а команда відчувала брак комунікації. Це вже помітно на загальному результаті, і ми ризикуємо втратити клієнтів.” Олена трохи засмутилася, але згодом зізналася: “Я знаю, Ігоре. У мене були деякі труднощі в особистому житті, і це відволікало мене від роботи. Але я не хочу, щоб це впливало на команду.” Я вирішив підтримати її: “Розумію, особисті проблеми можуть сильно впливати на роботу. Якби ти була готова, можливо, нам варто залучити до управління проєктом когось ще, хто допоможе з комунікацією і розподілом завдань? Ми також можемо організувати для тебе підтримку з боку HR, щоб ти могла вирішити свої особисті справи.” Вона подумала і відповіла: “Дякую за розуміння. Це може бути хорошим рішенням. Я дійсно відчуваю, що мені потрібно трохи часу, щоб зібратися.” Ми домовилися про тимчасові зміни в керівництві проєктом і підтримку для Олени. Через кілька тижнів вона повернулася з новими силами, і проєкт почав набирати оберти. Цей випадок навчив мене, що радикальна відвертість – це не лише про критику, а й про турботу. Важливо дати зрозуміти людині, що її робота важлива, але водночас пропонувати конкретні кроки для поліпшення ситуації. Це допомагає не лише вирішити проблеми, але й підтримати працівника, що зміцнює командний дух і довіру».

Чому ж так важливо використовувати радикальну відвертість?

  • По-перше, це створює атмосферу відкритої та чесної комунікації всередині організації, що сприяє побудові довіри та укладанню міцних відносин між колегами.
  • По-друге, це впливає на продуктивність, оскільки особистий розвиток людини підкріплюється отриманим фідбеком, і вона в свою чергу сприяє покращенню робочих процесів.
  • І нарешті, це допомагає уникнути токсичних робочих культур, де співробітники відчувають себе неспокійно при висловленні своїх думок або наданні чесного зворотного зв’язку. Якщо людина не може відверто висловлювати свої думки, то яка може бути мова про будь-яку довіру?

Де грань між радикальною відвертістю та непотрібними порадами?

Кожен зворотний зв’язок має заклик до певної дії.  Грань між радикальною відвертістю і наданням непотрібних порад може бути тонкою і вимагає розуміння та врахування контексту та специфіки ситуації. Ось кілька ключових відмінностей:

  1. Потреба отримати пораду: Перш за все, важливо визначити, чи є у людини реальна потреба отримати пораду чи зворотний зв’язок. Якщо вона виражає зацікавленість і просить вашої думки, то це може бути часом для надання поради. Однак, якщо вона не просить пораду, то радикальна відвертість може бути нав’язливою. В цьому випадку ви можете запитати у людини дозвіл: «Чи можу я бути з тобою щирим та поділитись своїм фідбеком?»
  2. Інтерес та співчуття: Радикальна відвертість включає в себе не лише висловлення власних думок, але й виявлення інтересу та співчуття до іншої особи. Якщо ви намагаєтеся допомогти комусь, пам’ятайте, що це не просто надання поради, але також підтримка та розуміння їхньої ситуації.
  3. Підходящий час і місце: Важливо враховувати контекст і ситуацію. Краще надати пораду під час приватної розмови, а не в груповому обговоренні, щоб не викликати непотрібну публічність.
  4. Відкритість до зворотного зв’язку: Переконайтеся, що людина відкрита до отримання зворотного зв’язку та поради. Якщо вона не готова слухати, навіть найкращу пораду, це може призвести до непорозумінь.
  5. Специфічність і конструктивність: Радикальна відвертість передбачає висловлення конкретних і конструктивних порад, які допоможуть поліпшити ситуацію. Уникайте загальних та критичних висловлювань.

Зрозуміти грань між радикальною щирістю та наданням непотрібних порад можна, дотримуючись кількох кроків:

  1. Питайте: чи особа бажає отримати вашу думку або пораду. “Чи можу я бути з тобою щирим? Чи хочете ви, щоб я висловив свою думку чи порадив щось щодо цього?”
  2. Якщо людина виявляє бажання почути вашу думку, слухайте уважно, що вона говорить. Розумійте контекст та ситуацію, щоб надавати адекватну відповідь.
  3. Підходьте до ситуації зі співчуттям і розумінням. Пам’ятайте, що важливо не лише надати пораду, але й проявити інтерес до благополуччя та почуттів іншої особи.
  4. Якщо ви надаєте пораду, робіть це конкретно і конструктивно. Уникайте загальних висловлювань та критики, і намагайтеся пропонувати практичні рішення.
  5. Постійно відстежуйте реакцію людини на вашу думку чи пораду. Якщо вона виглядає роздратовано чи невдоволено, можливо, варто призупинити надання поради та запитати, чи доцільно продовжувати?
  6. Завжди поважайте рішення іншої особи, навіть якщо вона вирішить не скористатись вашими порадами. Люди мають право на власний вибір, і ваша роль полягає в наданні інформації та підтримці. Тобто ви створюєте умови, а людина сама вибирає, чи ними скористатися чи ні.

Чи враховує радикальна відвертість глобальний контекст? І чи доцільно цю компетенцію використовувати, надаючи зворотний зв’язок вищому керівництву?

На думку авторів статті, радикальна відвертість може бути корисною як у глобальних командах, так і у взаємодії з вищим керівництвом. Проте, успішне застосування цієї навички потребує поваги, розуміння культурних відмінностей та уважного врахування різноманітності, а також здатності збалансувати прямі висловлювання з емпатією. Емпатія відіграє ключову роль у використанні радикальної відвертості. Важливо не лише розуміти почуття іншої людини, але й вміти передати повідомлення так, щоб воно було сприйняте конструктивно, не викликаючи негативних емоцій. Якщо радикальна відвертість правильно упакована, вона може стати каталізатором для покращення процесів та підвищення взаєморозуміння між різними рівнями управління.

 

Підсумовуючи, варто зауважити, що радикальна відвертість не лише покращує комунікацію, але й створює продуктивну та сприятливу робочу атмосферу. Лише самі похвали не завжди сприяють розвитку; інколи важливо надавати “холодний душ”, залишаючи при цьому мотивацію до постійного росту. Адже ефективне лідерство полягає, перш за все, у досягненні конкретних результатів. Таким чином, ваша здатність підтримувати співробітників через радикальну відвертість буде цінною для вашої команди та загального успіху.

 

Автори: Марія Кот, Олександра Альхімович

Recent Insights