The work of a manager is daily accompanied by challenges that arise in the process of working with employees, clients, and partners. Addressing these challenges becomes an integral part of the manager’s workflow. And dealing with rejections is one of such daily tasks. Everyone is entitled to their own opinion, and we must accept this without demanding mandatory acceptance of our point of view at any cost. Management, in particular, involves effectively dealing with the decisions of others, which requires us to build plans to mitigate the potential risks.
Mariia Kot (one of the authors of the article) shares: “I have worked in recruiting for a long time, and one of the types of objections I encountered was refusals of job offers. What was my strategy to minimize this risk? Building transparent communication with candidates, establishing partnership relations, and paying maximum attention to the request and needs of the individual. All this built trust between us, and I knew that given more or less equal offers, the candidate would prefer my employer because they trust me. However, if the person declined the offer, I had a plan to mitigate this risk: 1) Counteroffer to the candidate, immediately, because my stakeholders were informed in advance about the risks. 2) Maintaining good relations even after refusal and monitoring the person’s mood. Perhaps the candidate made a mistake in their decision and will soon become an active participant in the process again? 3) Prompt replacement from the active pool of other candidates.”
Thus, dealing with objections is a whole process or strategy used by line managers and HR to manage conflicts or disagreements among employees. It involves the ability to listen to opposing views, understand motives and circumstances, and seek solutions that satisfy all parties. Dealing with objections may involve actions such as conflict resolution, negotiation, problem-solving, scenario planning, and the implementation of policies and programs aimed at creating a favorable work environment for all employees.
What is the role of a manager in dealing with objections?
The role of a line manager is crucial both in overall people management processes and in handling objections. The interest of employees in the company, their level of satisfaction, the duration of cooperation, and productivity depend on how managers establish relationships with them. Many managers often delegate responsibility for people management to HR. However, this is incorrect. People management and all aspects of interaction with employees fall within the realm of managers’ responsibilities. HR serves as expert business partners, carriers of best practices, advisors, and assistants. However, the responsibility for effective people management lies with line managers, including handling objections.
Oleksandra Alkhimovych (one of the authors of the article) also shares her experience: “Recently, I conducted a training program, and one of the participants, a department manager, asked the following question: ‘How can I effectively manage objections if, regardless of the decision I receive from an employee, I still find myself in a losing position? For example, when it comes to a salary raise. If I don’t increase the salary, I’ll have a dissatisfied employee, and if I do increase it, I’ll face a decrease in contribution margin. So what should I do, and what should my attitude be towards such a situation?’ It’s actually a very good question. I want to point out that as managers of a specific company, we should act as decision-makers for the organization. That is, we should rely on the company’s policies, procedures, and communication and transparently and honestly convey these decisions to our people, without painting an overly optimistic picture. If you lack such tools—communication, described policies and procedures—to rely on, escalate this, involve HR. The absence of certain tools should not hinder your effective managerial work.”
What are the typical steps for a line manager when dealing with objections?
It might seem that this process is complicated. Indeed, it is not simple and requires a certain managerial skillset and knowledge of relevant tools. A step-by-step checklist of actions for a manager regarding dealing with objections can be helpful.
So, when facing this challenge, ask yourself the following questions:
- Situation analysis: Why did this situation arise? What preceded it? How will I conduct the analysis? What results do I aim to achieve?
- Establishing contact: How do I plan to establish contact with the interlocutor?
- Identifying solutions: What solutions are possible given the situation? What scenarios are plausible? What is the optimal solution? Why is this solution optimal?
- Explanation and clarification: How do I plan to explain and convince the interlocutor that the chosen solution is optimal? How do I ensure that the person shares my perspective? What additional steps should I take if the person disagrees with the proposed solution?
- Consolidating the result: If we have reached a consensus with the person, how best can we consolidate our agreements? In what way? And if we have not reached an agreement, what will be my further action plan?
- Monitoring and control: How do I need to monitor the implementation of agreements? How can this be done most effectively?
The answers to these questions will help you effectively address objections.
What else should a line manager consider when dealing with objections?
- It’s important for the manager to show empathy and understanding in response to objections. Understanding employees’ positions and engaging in open dialogue helps reduce conflict and promotes collaborative problem-solving.
- Flexibility and tolerance are key qualities necessary for effective objection management. Considering the diversity of views and interests within the team, the manager must be prepared to adapt to new circumstances and seek compromises to ensure mutual progress.
- Instead of reacting to objections with rejection or defense, they should be seen as an opportunity for improvement. Contrary views can bring new ideas and perspectives that contribute to team growth and development. The manager should encourage such open exchange of ideas so the team can use objections as opportunities for growth.
- A culture of openness and mutual trust is an important factor for constructive objection resolution. It’s crucial not only to consider others’ views but also actively involve them in the decision-making process. This creates a sense of importance and involvement in the common goal, leading to increased motivation and engagement of the entire team in problem-solving.
In summary, objections in the workplace can be important signals indicating the need to consider alternative approaches or improve existing processes. Only in environments where every team member feels free to express their views and beliefs can effective collaboration and the achievement of common goals be possible. Understanding and taking objections into account helps create an atmosphere of openness, where every team member feels involved in the decision-making process and contributes to the improvement of teamwork.
Authors: Mariia Kot, Oleksandra Alkhimovych
Відмови як можливість
Робота керівника щоденно супроводжується викликами, які виникають у процесі роботи з працівниками, клієнтами та партнерами. Вирішення цих викликів стає невід’ємною частиною робочого процесу керівника. І робота з запереченнями – це одна з таких щоденних задач. Кожна особа має право на свою власну думку, і ми повинні приймати це, не вимагаючи обов’язкового прийняття нашої точки зору за будь-яку ціну. Управлінське мистецтво зокрема полягає в тому, як ефективно працювати з результатами рішень інших людей, а це вимагає від нас побудови планів зниження впливу потенційних ризиків.
Марія Кот (одна з авторок статті) ділиться: «Я довгий час працювала у рекрутингу, і одним з видів заперечень, з якими я стикалась, були відмови від пропозицій по роботі. Якою була моя стратегія для мінімізації цього ризику? Побудова прозорої комунікації з кандидатами, партнерські відносини та максимальна увага до запиту та потреб людини. Все це формувало між нами довіру, і я знала, що при умові плюс-мінус однакових пропозицій кандидат віддасть перевагу моєму роботодавцю, бо він мені довіряє. Якщо ж людина відмовлялась від пропозиції, то у мене включався план мітігації цього ризику, а саме: 1) Контр-оффер кандидату, причому відразу, бо заздалегідь мої стейкхолдери були проінформовані про ризики. 2) Підтримка добрих відносин навіть після відмови і моніторинг настрою людини. А може кандидат помилився у своєму рішенні і незабаром знову стане активним учасником процесингу? 3) Оперативна заміна з активного пулу інших кандидатів».
Отже, робота з запереченнями – це цілий процес або стратегія, яка використовується лінійними керівниками та HRдля управління конфліктами чи незгодами серед працівників. Це включає в себе вміння вислуховувати протилежні думки, розуміти мотиви та обставини, а також шукати рішення, що задовольнять всі сторони. Робота з запереченнями може включати в себе такі дії, як вирішення конфліктів, ведення переговорів, розв’язання проблем, застосування сценарного планування, а також впровадження політик та програм, спрямованих на створення сприятливого робочого середовища для всіх працівників.
Яка роль керівника у роботі з запереченнями?
Роль лінійного менеджера вирішальна як у загальних процесах управління персоналом, так і в роботі з запереченнями. Від того, як керівники встановлюють відносини зі співробітниками, залежить їх зацікавленість у компанії, рівень задоволеності, тривалість співпраці та продуктивність. Багато менеджерів часто відводять відповідальність за управління персоналом на HR. Проте це неправильно. Управління персоналом та всі аспекти взаємодії зі співробітниками належать до зони відповідальності керівників. HR – це експертні бізнес-партнери, носії найкращих практик, порадники та помічники. Однак відповідальність за ефективне управління персоналом покладена на лінійних керівників, включаючи роботу з запереченнями.
Олександра Альхімович (одна з авторок статті) також ділиться своїм досвідом: «Нещодавно я проводила навчальну програму, і одна зі слухачок, керівниця департаменту, задала таке питання: «Як мені ефективно управляти запереченнями, якщо, незалежно від того, яке рішення співробітника я отримаю, я все одно знаходжусь у програшній позиції? До прикладу, якщо мова йде про підвищення заробітної плати. Якщо я не підвищу заробітну плану, то я отримаю невдоволеного співробітника, а якщо підвищу – то отримаю зниження по виторгу. То що мені робити і яке моє власне ставлення до подібної ситуації має бути?». Насправді, дуже хороше питання. Я хочу зазначити, що як менеджери конкретної компанії, маємо виступати у ролі носіїв рішень організації. Тобто ми маємо спиратись на політики, процедури та комунікацію компанії і доносити ці рішення прозоро та чесно до наших людей, без формування у них рожевих окулярів. Якщо таких інструментів – тобто, комунікації, описаних політик та процедур, на які ви можете спиратись, – вам не вистачає, то ескалюйте це, залучайте HR. Відсутність певних інструментів не мають заважати вашій ефективній управлінській роботі».
Якими є типові кроки лінійного менеджера при роботі з запереченнями?
Може здатись, що цей процес складний. Так, він не простий, і потребує певної управлінської майстерності та знання відповідних інструментів. В нагоді може стати покроковий чеклист дій менеджера з огляду на роботу з запереченнями.
Тож, стикнувшись з цим викликом, задайте собі такі питання:
- Аналіз ситуації: Чому виникла така ситуація? Що їй передувало? За допомогою чого я проведу аналіз? Яких результатів я прагну досягнути?
- Встановлення контакту: Як я планую встановити контакт зі співрозмовником?
- Виявлення рішення: Які рішення можливі з огляду на ситуацію? Які сценарії можуть бути? Яке рішення є оптимальним? Чому це рішення є оптимальним?
- Пояснення та уточнення: Як я планую пояснити та запевнити співрозмовника, що обране рішення є оптимальним? Як я впевнюсь, що людина розділяю мою думку? Що я маю додатково зробити, якщо людина не погоджується із запропонованим рішенням?
- Закріплення результату: Якщо ми досягли з людиною консенсусу, то як буде найкраще закріпити наші домовленості? В який спосіб? А якщо ми не дійшли згоди, то яким буде мій подальший план дій?
- Моніторинг та контроль: Як я маю проконтролювати виконання домовленостей? Як це зробити найефективніше?
Відповіді на ці питання допоможуть вам ефективно опрацювати заперечення.
Що варто ще врахувати лінійному керівнику при роботі з запереченнями?
- Важливо, щоб менеджер проявляв емпатію та розуміння у відповідь на заперечення. Розуміння позиції співробітників та відкритий діалог допомагають зменшити конфліктність і сприяють спільному пошуку рішень.
- Гнучкість та толерантність є ключовими якостями, необхідними для ефективного управління запереченнями. Враховуючи різноманітність поглядів та інтересів у команді, менеджер повинен бути готовим адаптуватися до нових обставин та шукати компроміси, щоб забезпечити спільний прогрес.
- Замість того, щоб реагувати на заперечення відхиленням або обороною, слід розглядати їх як можливість для вдосконалення. Погляди, що суперечать, можуть принести нові ідеї та перспективи, які сприяють зростанню та розвитку команди. Менеджер повинен стимулювати такий відкритий обмін думками, щоб команда могла використовувати заперечення як можливість для розвитку.
- Культура відкритості та взаємної довіри є важливим фактором для конструктивного вирішення заперечень. Важливо не лише враховувати погляди інших, а й активно залучати їх до процесу прийняття рішень. Це створює відчуття власної важливості та залученості до спільної мети, що сприяє підвищенню мотивації та залучення всієї команди до вирішення проблем.
Підсумовуючи, заперечення в процесі роботи можуть бути важливими сигналами, які вказують на потребу в розгляді альтернативних підходів або вдосконаленні існуючих процесів. І лише в умовах, де кожен член команди відчуває свободу висловлювати свої погляди та переконання, можливе ефективне співробітництво та досягнення спільних цілей. Розуміння та врахування заперечень допомагає створити атмосферу відкритості, де кожен член команди відчувається залученим до процесу прийняття рішень і сприяє вдосконаленню командної роботи.
Автори: Марія Кот, Олександра Альхімович